Отже, новий 2013 рік з новими ідеями, як його проводити, з новими (або добре забутими старими) установками. Але для початку обернемося і подивимося, яким він був, рік 2012.

Перша половина року видалася чудовою і повної райдужних емоцій і надій. Вийшла на роботу після декрету і надзвичайно цим задоволена. На роботу як на свято тепер, адже там можна відпочити від домашніх справ, погомоніти з колегами за чашкою кави і прогуляти нове плаття… а, ну, так, ще і мізками поворушити іноді, адже їм теж потрібна зарядка.

Нарешті, повною мірою усвідомила щастя материнства, коли син вимовив «мама» і почав ходити, і в той же час знайшла деяку свободу, коли він перестав годуватися грудьми.

Побувала в трьох містах (вперше): Рим, Берлін, Лас Вегас. Непогано для одного року. Обов’язково хочу повернутися у Вічне Місто.

У другій половині року мамі поставили діагноз-неоперабельний рак. Однак, самі похмурі прогнози лікарів про те, що вона не дотягне і до нового року поки не виправдовуються. Мама поки сама себе обслуговує, але хіміотерапію довелося скасувати через виниклого ускладнення на серце. Але все одно з її діагнозом залишається тільки сподіватися, що вона побуде з нами довше, хоча б пару років.

В кінці року я добровільно лягла на операційний стіл видаляти гланди і цілих три тижні відновлювалася.

За цей рік я провела в різних медичних установах (як пацієнта, так і як родич хворого), напевно, більше часу, ніж за всю свою попередню життя. Це вилилося у філософські роздуми про смерть і деякого переосмислення життя. Вийшло, що дійсно, здоров’я – це єдине, що є у людини цінного і цього йому просто так. Медицина не всесильна, але я впевнена, що ми самі можемо багато чого зробити, щоб берегти себе та оберігати своє здоров’я. У всякому разі, схуднути – це цілком посильне завдання. Однак, поки я справляюся «на трієчку»… Вірніше, останні три місяці взагалі никах не справляюся. Як схудла на 7 кг до жовтня, так віз і нині там, 2 кг туди-сюди ганяю. А в спортзал я не ходила з 11 грудня – жах!

Починаю новий підхід: ставити вимірні цілі, а вимірювати результат, ясна річ, буду в кілограмах. Заявляю мета: скинути 13 кілограмів до 15 квітня (до дня народження Алли Борисівни Пугачової – жартую) – це дата прив’язана до інших подій, які поки рано оприлюднювати.

Методика колишня: здорове збалансоване харчування і регулярні різноманітні тренування. Як Ви думаєте, у мене все-таки вийде?

Вікторія Год

Посилання по темі:

Авторська колонка Вікторії Год
Форум “Фітнес і дієти”