Материнський інстинкт оточений величезною кількістю чуток. І майже кожна молода матуся мимоволі приміряє їх на себе. А знайшовши найменшу розбіжність, засмучується і починає думати, що з нею щось не так. Щоб стереотипи не отруювали нам життя і не заважали насолоджуватися радощами материнства, спробуємо розібратися в них. Як бути, якщо любов до дитини не накрила з головою при перших же ознаках вагітності?
Джерело: pixabay
У біології материнський інстинкт — це механізм, що включає в себе не тільки турботу про потомство, а й забезпечення його безпеки, навчання необхідним навичкам. Психологи додають до цього ще й здатність пожертвувати заради дитини всім: силами, часом, своїми інтересами (і ми жертвуємо: п’ять, десять, двадцять років).
Але вчені стверджують, що два десятиліття поспіль механізм материнського інстинкту діяти не може. Ніяких гормонів на двадцять років просто не вистачить. Говорячи про материнський інстинкт, ми розуміємо під ним не тільки фізіологічно обгрунтовану поведінку, але і любов і соціальні стереотипи. Так і з’являються міфи.
міф 1: материнський інстинкт дає про себе знати ще до народження дитини
Час “включення” материнського інстинкту у всіх різний. Пов’язано це як з індивідуальними особливостями, так і з об’єктивними причинами.
відстрочити його появу можуть:
- післяпологова депресія;
- захворювання у мами або малюка;
- тривала розлука з малюком.
Однак і забуксував інстинкт може з’явитися. Депресія пройде, хвороби залишаться позаду, розлука закінчиться, а там і інстинкт прокинеться.
Джерело: fotolia
міф 2: материнський інстинкт і любов до дитини-це одне і те ж
Материнський інстинкт-це природний механізм, властивий навіть деяким комахам, наприклад мурашкам, і з’явився задовго до того, як люди еволюціонували настільки, щоб відчувати любов. Він потрібен тільки для забезпечення біологічного виживання. Любов же складний емоційний комплекс. Коли ми ведемо малюка на щеплення, ми діємо не відповідно до материнського інстинкту, а всупереч йому, адже наші дії можуть заподіяти дитині біль. Але ми робимо це, тому що любимо своїх дітей.
міф 3: материнський інстинкт завжди передається у спадок
І у турботливої матусі обов’язково буде занурена в любов до дітей дочка. Мами бувають різні. У тому числі мами, що складаються в кровній спорідненості. Якщо ваші бабусі, мама і тітки поголовно прекрасні (ну або жахливі) матері, це не означає, що ви з народження будете націлені на материнство (або так і не зможете стати ідеальною мамою).
Зрозуміло, якщо ви з дитинства були оточені любов’ю і турботою, у вас немає ніяких образ на батьків, то вам буде простіше перейнятися до власної дитини любов’ю і ніжністю. Але і зворотна ситуація не заважає появі материнського інстинкту.
Джерело: [email protected]__loves
міф 4: материнський інстинкт закладений в природі всіх без винятку жінок
Сьогодні вже відомо, що материнський інстинкт саме як біологічний механізм є далеко не у кожної жінки (та й в природі таке теж іноді трапляється). Однак це не привід вважати себе або інших «зозулями». Насправді у багатьох добре виходить піклуватися про дітей і правильно виховувати їх і без допомоги материнського інстинкту. У нас же є ще розум, почуття…
міф 5: проблеми виникають у тих жінок, чиї стосунки з власною мамою не склалися
Фахівці вже досить давно помітили, що у дочок холодних, відсторонених мам нерідко виникають труднощі при спілкуванні з власними дітьми. Почуття недолюбленности або навіть кинутості (а воно виникає не тільки у дітей, залишених батьками, а й у тих, кого виховували бабусі або няні) — причина багатьох проблем. У тому числі і «загальмованості» материнського інстинкту, відсутності близькості з дітьми. Психологи радять ще до народження дитини постаратися подолати образу на маму.
Джерело: burda media
