Найбільш поширені відповіді на питання “як схуднути?”: заклей рот пластиром або заший рот. Знайшовся третій спосіб, більш садистський – вирізати гланди. І це набагато надійніше: адже якщо ви в буквальному сенсі заклеїли собі рот, то відліпити пластир можна швидко і практично безболісно (якщо у вас вусів немає) . І навіть якщо ви насправді зашили собі рот, то шви у вас знімуть в найближчому травмпункті, а після цього можна радісно продовжити харчуватися. Але якщо вам видалили гланди, то залишається тільки чекати, поки все заживе… А це як мінімум тиждень. Ви тільки не подумайте, що я зовсім розуму позбулася і зважилася на тонзилэктомию, тому що не могла схуднути по-іншому.
Все почалося, коли у восьмирічному віці у мене заболіло горло. Молодий педіатр, не розібравшись, призначив прогрівання і нагріли мені тоді хронічний тонзиліт на все життя. Не скажу, щоб я вже дуже сильно поневірявся з горлом, але звикла, що будь-яка застуда починається завжди однаково: з хворобливих відчуттів в мигдалинах. Масло у вогонь підливав чоловік при кожній моєї хвороби, умовляючи відрізати гланди. Ну, зрештою, я і погодилася.
Начитавшись відгуків в інтернеті, я зрозуміла, що буде не просто, але терпимо і днів через три я вже піду на роботу. Перед операцією я загравала з молодим анестезіологом, з’ясовуючи який відсоток смертельних випадків у тонзилектомії. Потім хірург підійшов і поцікавився, чи немає у мене якихось ще питань. Я запитала, чи зможу вийти на роботу через три дні, він посміхнувся і відповів, що випише мені довідку на два тижні… Це мене насторожило, але було вже пізно і незабаром мене завантажили в наркотичний сон…
Перші два дні після операції я практично проспала-продремала і регулярно вживала сильні болезаспокійливі. Їсти можна було тільки м’яку їжу, для цієї мети я запаслася дитячими пюрешками і морозивом, але навіть це давалося з великими труднощами. Та що там їжа, перед кожним ковтком води доводилося волю в кулак. Дуже хотілося м’яса, його заміною мені служили мляві шматочки омлету, які я абияк ковтала навпіл зі сльозами.
Здавалося б, лежи собі, дивись серіали, їж морозиво і втрачай кілограми – мрія будь худеющей. Але крім цього, відбувається ще купа неприємних речей, про які не хочеться згадувати. Так що не раджу нікому повторювати подібний досвід без реальної потреби. За тиждень я втратила три кілограми. Вийшла на роботу на сьомий день після операції і трохи не зомліла на нараді, мабуть, від втрати сил у зв’язку з вимушеним голодуванням. Треба було не геройствувати, а сидіти вдома два тижні, як доктор прописав.
Зараз все в порядку, я вже їм усе підряд, майже два кіло повернулися, що цілком очікувано. Почну займатися через кілька днів. Сподіваюся, що не сильно підкосила свій метаболізм.
Ця історія нагадує приказку про безтурботне бабу, яка здуру придбала паця. А чоловікові я заявила: «Якщо після всіх цих мук я як і раніше буду хворіти частіше разу на рік, то гланди підеш вирізати сам».
Вікторія Год
Посилання по темі:
Авторська колонка Вікторії Год
Форум “Фітнес і дієти”
