Мистецтво бути мамою: уроки самолюбства, які мені навчає моя дочка
Стати мамою-це, мабуть, найскладніший і прекрасний досвід в житті жінки. Це одночасно і вибух емоцій, і величезна відповідальність, і нескінченна втома, і неймовірна любов. І, як не дивно, саме моя дочка, маленька принцеса, навчила мене найголовнішого – любові до себе.
Я завжди вважала себе досить впевненою в собі жінкою, будувала кар’єру, досягала цілей, здавалося, що все під контролем. Але народження дитини повністю перевернуло моє життя. Раптово я виявила, що всі мої колишні пріоритети відійшли на другий план, а головним завданням стало забезпечення щастя і благополуччя моєї дитини. І в цій гонці за ідеальною материнством я почала забувати про себе.
Я намагалася бути ідеальною: готувати корисну їжу, стежити за розвитком, організовувати розваги, не забувати про виховання і моральні принципи. Я викладалася на повну, жертвуючи своїм часом, інтересами і навіть здоров’ям. І в якийсь момент я зрозуміла, що стала тінню самої себе, втратила зв’язок зі своїми мріями і бажаннями.
Саме тоді я почала помічати, як моя дочка дивиться на мене. Її погляд був сповнений любові та довіри, але в ньому також був якийсь смуток. Вона ніби відчувала, що я не зовсім щаслива, що я не повністю віддаюся життю. І цей погляд змусив мене задуматися.
Я почала аналізувати свої вчинки, свої думки, свої почуття. І зрозуміла, що я стала занадто вимоглива до себе, що я постійно звинувачую себе за якісь помилки, що я боюся розслабитися і просто насолоджуватися моментом. Я забула про те, що я теж людина, що я маю право на відпочинок, на помилки, на слабкості.
І тоді я згадала слова Джіні Мей про те, що діти – це вчителі. Вона права. Саме моя дочка, своїм щирим поглядом, своїм безумовною любов’ю, своєю здатністю радіти дрібницям, навчила мене любити себе.
Я почала приділяти час собі: читати книги, займатися спортом, зустрічатися з друзями, робити те, що приносить мені задоволення. Я почала говорити «ні» речам, які мене виснажують, і ” так ” речам, які мене надихають. Я почала прощати собі свої помилки і радіти своїм успіхам.
І знаєте, що сталося? Моє життя стало кращим. Я стала більш щасливою, більш впевненою, більш енергійною. І, як наслідок, моя дочка стала щасливішою. Тому що щаслива мама-це найкраща мама.
Я зрозуміла, що любов до себе – це не егоїзм. Це необхідність. Тому що тільки люблячи себе, ми можемо по-справжньому любити інших. Тільки піклуючись про себе, ми можемо піклуватися про своїх дітей.
Я навчилася цінувати кожен момент, проведений з моєю дочкою. Я навчилася радіти її успіхам і підтримувати її в невдачах. Я навчилася просто бути поруч з нею, любити її і піклуватися про неї.
Я зрозуміла, що материнство – це не тільки величезна відповідальність, а й величезний дар. Дар любові, дару щастя, дару можливості стати кращою версією себе.
І я вдячна своїй дочці за те, що вона навчила мене любити себе. За те, що вона показала мені, що справжнє щастя – це не в досягненні ідеалів, а в прийнятті себе таким, який ти є.
Що я винесла для себе, грунтуючись на досвіді Джінні Мей і власному материнстві:
- Прозорість-ключ до гармонії: Джіні Мей розповідає про важливість прозорості у стосунках, у роботі та у вихованні дітей. І я повністю згодна. Відкритість, чесність і щирість – це основа міцних і довірчих відносин. Не потрібно приховувати свої слабкості і помилки, краще відкрито говорити про них і шукати шляхи вирішення.
- Сказати ” Ні ” – це нормально: Я довгий час боялася говорити “ні”, вважаючи, що це прояв егоїзму. Але я зрозуміла, що вміння відмовляти – це важливий навик, який дозволяє захистити свої кордони і зберегти енергію.
- Шукайте підтримку: Материнство-це нелегкий шлях, і не потрібно намагатися пройти його поодинці. Шукайте підтримку у чоловіка, у друзів, у родичів, у фахівців.
- Будьте добрими до себе: Не звинувачуйте себе за помилки, не порівнюйте себе з іншими мамами, не намагайтеся бути ідеальною. Будьте добрими до себе, любіть себе і дбайте про себе.
- Знаходьте час для себе: Не забувайте про свої інтереси і захоплення. Знаходьте час для себе, щоб відпочити, розслабитися і відновити сили.
- Цінуйте кожну мить: Материнство-це швидкоплинний період. Цінуйте кожен момент, проведений з вашою дитиною, насолоджуйтеся його зростанням і розвитком.
Мій особистий досвід:
У період декретної відпустки я зіткнулася зі справжньою проблемою-вигоранням. Я постійно відчувала себе втомленою, дратівливою і втраченою. Я намагалася впоратися з цим самостійно, але це тільки погіршувало ситуацію.
Тоді я вирішила звернутися до психолога. Він допоміг мені розібратися в причинах мого вигорання і навчив мене технікам саморегуляції. Я почала приділяти більше часу собі, займатися спортом, читати книги і зустрічатися з друзями.
І знаєте, що сталося? Я відчула себе краще. Я стала більш впевненою в собі, більш енергійною і більш щасливою. І, як наслідок, моя дочка стала щасливішою.
Я зрозуміла, що турбота про себе – це не егоїзм, а необхідність. Тому що тільки люблячи себе, ми можемо по-справжньому любити інших.
Материнство-це прекрасний і складний шлях. Але якщо ми навчимося любити себе, то зможемо пройти його з радістю і вдячністю. І тоді наші діти виростуть щасливими і впевненими в собі людьми.
Справжнє щастя – це не в досягненні ідеалів, а в прийнятті себе таким, який ти є.
І наостанок, порада всім мамам:
Не бійтеся просити про допомогу. Не намагайтеся все робити самостійно. Пам’ятайте, що ви не самотні. І найголовніше-любіть себе і дбайте про себе. Тому що тільки люблячи себе, ми можемо по-справжньому любити своїх дітей.
