Вулкан Іджен (Kawa Ijen) – діючий вулкан на сході острова Ява. Це одне із самих вражаючих місць нашої поїздки. Коли говорять про Іджене, то в основному виникають дві асоціації: кислотне озеро і сірка. Але про все докладніше.
Підйом на Іджен
Цим вранці погода співала дощиком і дихала на нас білим туманом. Від стоянки авто до кратера нелегкий шлях наверх, в середньому півтори години. Першу половину шляху досить круті підйоми по слизькій розмитій дощем стежці. І, звичайно, підйом для нас був складний. Навіть Дениска втомився до кінця шляху. Але в кінцевому підсумку ми дісталися до кратера. І на підходах дощик закінчився.
Сусідній хребет в хмарах
А по схилах кратера стоять ось такі химерні корчі, нагадування про отруйної природі місцевих газів.
Дракончик
Восьминіг
Ніщо тут не виживає. Крім людини, що працює в нелюдських умовах, які видобувають сірку поруч з кислотним озером, в клубах отруйного диму, часом без респіраторів. Після видобутку робітники складають шматки сірки в два кошики, загальною вагою 60-100 кг, як коромисла одягають на одне плече і несуть спочатку вгору – з кратера, а потім вниз – в «офіс». І так два-три рази в день. А ціна цього 8-13 доларів за зміну. Середня тривалість життя робітника – 55 років.
Видно озеро на дні кратера
Ближче
Дорога по краю кальдери
Не встигла чхнути, налетіла хмара
Призупинила хлопця для фото: сьогодні вихідний, тому робітників у кратері всього 3-4 людини.
Підійшли на оглядовий майданчик, де починався спуск вниз, до озера. Туристів небагато, частина залишалася на оглядовому, частина відразу спускалася вниз і потім їх можна було спостерігати маленькими точками десь далеко внизу.
Далеко в хмарі видно оглядовий.
Ось видно розробки сірки
Ось на озеро налетіло отруйна хмара
Спуск вниз починається тут
Спуск в кратер
До нашого приходу на оглядовому як раз намалювався робочий, бажає заробити: прикольний маленький мужичок з хитрим виразом обличчя. За 100 тис. рупій він всю дорогу вів Дениса за руки вниз і назад. Дитині респіратор наділи відразу, на всякий випадок. А свої приготували, щоб можна було швидко начепити у разі, якщо налетить отруйну хмару.
Ніби проста дорога вниз дуже підступна: спуск по дрібним та крупним камінню з постійно змінною висотою спуску/підйому, з поворотами. Звичайно, ми спускалися дуже обережно. Денис за руку з робочим обігнали нас досить пристойно. Спуск до озера зайняв у нас в загальному складності хвилин сорок з усіма зупинками.
По дорозі можна спостерігати такі картини
Ще нижче
На півдорозі вниз плоский майданчик.
…як ніби спеціально для фото
Розробки вже близько
І озеро ближче
Конденсаційні труби, по яких стікає рідка сірка. Потім вона застигає, і робочі відламують шматки, які можна понести в кошику.
А ось і робітники, несуть свою ношу наверх з самого низу
Ми прогулялися близько отруйного озера. Спробувати «водичку» навіть думки не було. Там дихати було важко. А коли нас накрило отруйними парами, ми в респіраторах інстинктивно відвернулися. Але дихати все одно було важко.
Береги внизу
Ну і фото на пам’ять у «Пеклі».
Ми недовго пробули внизу. Хмара отруйного диму то і справа налетало на озеро і накривало і нас на додачу. Так що ми відправилися назад і через годину вже були нагорі. Там ми в останній раз кинули погляд на кратер вулкану та на навколишню його природу і рушили в зворотний шлях. Воістину Пекло на землі існує…
Схили вулкана Іджен всередині
Схили зовні
Дорога від оглядового назад починається так
Далі дорога вниз піднесла нам сюрприз у вигляді гарного не то туману, не те хмари, періодично накочує на схили гори. Тому все навколо здавалося казковою країною. Таку красу ми бачили в горах на острові Флорес, поруч з вулканом Инелика.
Як в казці
Це не завал, це схил гори
На півдорозі вниз теж можна придбати сувеніри з сірки
Там, на невідомих доріжках
Подорожувала еварушница Evitta.
Посилання по темі:
Авторська колонка «Фоторепортажі Олени з валізою»
Форум “Подорожі”
