Вирішували, вирішували куди поїхати з дітьми на зимові канікули, думали-думали… Вибір припав на Паттайю. І хоч не любимо це місто з-за великої точності відпочиваючих, колориту проживають, але все ж те, що летіти всього 6,5 годин, і збіг часу – все це перевалило на однозначне «Так».
– Ого! 7! – дивується прикордонник, вважаючи паспорта. – Треба ж, їдете з дітьми, так ще й бабусю берете!
– Так! Я щасливий амулет! – Гордо каже моя мама.
***
На зворотному шляху, коли прикордонник вважав паспорта і здивувався також цифру 7, моя мама з легкістю висловила свою версію, підморгнувши мені:
– Так! Тепер я у них щасливе число! І без мене їм сумно буде літати!
***
Ми були в Паттайя з чоловіком кілька разів. Перший раз 11 років тому, росіян тоді було небагато. Практично все населення говорило тільки по-тайськи і трохи по-англійськи. Зараз же! Це другий Сочі. Написи російською, тайці побіжно щебечуть на нашій рідній мові, без праці можна покуштувати борщ або окрошку, квас і печена картопля продається з макашниц, в телевізорі 3 російськомовних тайських каналу, в Таїланді будують російські села. Та й тільки в нашому будинку дві сім’ї виїхали з дітьми жити в Азіатський Сочі, і здається, навічно.
***
Ми з дітьми спокійно їмо вже не гостру їжу у вуличних торговців (а раніше як боялися). Млинці з бананами за 30 рублів, шашлички з курки за 20, тонко нарізаний ананас за 25. Тут легко прогодуватися з дітьми. Наберемо великий пакет провізії і влаштовуємо пікніки, де хочеш. Бабусі таке аборигенство не подобається: у валізі порошаться вечірні сукні та підбори.
***
– А ось десь тут є вулиця Волкин Стріт. А там цікаво? А чому всі про неї говорять? А ходімо всі разом подивимося! – Цікавиться моя мама в перший же день.
Перспектива йти туди з 4 дітьми і моєї цікавою мамусею якось не гріла серце.
Благо тук-тук різко загальмував, і в “таксі” села молода таечка, років 17, і зовсім старий дідусь, років за 80. Водій ледве-ледве посадив його. Дідусь – німець був такий старий, що сам не справлявся з диханням, тримав під пахвою типу кисневої подушки і в поїздці кілька разів дихав кисень.
– Мамо, подивися назад. Ось це не дідусь з онукою, і навіть не з племінницею…
Бабуся багатозначно оцінююче подивилася на парочку. Як дивляться в -40С у нас жінки в шубах на дівчат в колготках і в дубленочках до попи.
– Не може бути! Стариган, а он як любові хоче!
– Ти ще хочеш на Волкин Стріт?
– Вже ні, – Сказала мама і відвернулася.
***
Я взагалі не любитель оглядових екскурсій, але через мами погодилася. Вона перший раз в Таїланді. Та до того ж дітям перший день дуже небезпечний на морі під сонцем. Фабрики, фабрики, магазини… в очах рябіло. Але мамі подобалося. Вона радісно фотографувала все. Туристи з Нижнього Тагілу на ліжку з латексним матрацом. Ми поряд з групою жінок з Магадана, що купує прикраси. Ми з групою туристів з Владивостока, які їдять суп з хвостика змії… Розважалися у відмінному настрої. Під вечір екскурсії нам нарешті пообіцяли показати золотого Будду і оглядовий майданчик.
– А тепер згадаймо, друзі, в який день хто народився. Я зараз вам покажу вашого Будду. І ще, треба обов’язково порахувати сходинки…
Ну, думаю, зараз моя мама буде радіти можливості клацнути пам’ятка. Але мама посмутніла. Фотоапарат прибрала в сумку. І піднялася сходами в поганому настрої.
В автобусі, коли всі туристи сіли на свої місця, а екскурсовод почав питати – і скільки сходинок вийшло? Мама підняла руку. І голосно запитала на весь автобус:
– Православні є тут?
– Є! – Закричала Хором група жінок з Магадана.
– У кого хрестик на грудях?
– У нас!!! – Вторила група з Тагілу.
Народ веселий і розслаблений почав перевіряти хрестики і тягнути руку. Жінки з Магадана злякано шарпали хрести.
– Та як же ви можете вважати сходинки? Так вам не соромно! Зніміть негайно хрестики! До батюшки на сповідь! Терміново!!!!
Екскурсовод, щоб не розпалювати міжрелігійну війну терміново включив фільм “З легким паром!”
***
Мама моя все ж вивідач. Дізналася, де знаходиться православний храм і пішки туди перший, другий, третій раз.
– А як же море?
– Так мощі Святого Миколая привезли! Яке море!
Завдяки маминій рекламі мощей, з моря було «виловили» жінок 5 відпочиваючих з готелю.
– Ми тепер нашою компанією після зарядки, відразу в храм! До речі, священик там чистий таєць.
Продовження слідує…
Даша Мосунова
Посилання по темі:
Авторська колонка мами трійнят
Форум “Наші діти”
Форум “Батьківські збори”
